√алицько-¬олинське кн¤з≥вство

–озпад величезних, збитих нашвидкуруч пол≥тичних конгломерат≥в на зразок  ињвськоњ –ус≥ був типовим ¤вищем доби середньов≥чч¤. “ак на заход≥ ще до п≥днесенн¤  иЇва дуже короткий час про≥снувала створена  арлом ¬еликим ≥мпер≥¤  арол≥нг≥в, а на —ход≥ - в≥д “ихого океану до  арпат - прост¤глис¤ неозор≥ волод≥нн¤ монголо-татар, що розпалис¤ п≥сл¤ завоюванн¤  иЇва лише за к≥лька покол≥нь. « огл¤ду на слабкий зв'¤зок, велик≥ в≥дстан≥ та сильн≥ м≥сцев≥ тенденц≥њ пол≥тична роздроблен≥сть була ¤вищем типовим. ќднак ≥сторики  ињвськоњ –ус≥ з сумом спостер≥гали це видовище. ¬≥д≥йшли у минуле перш≥ буд≥внич≥  ињвськоњ ≥мпер≥њ з њхн≥ми гранд≥озними проектами, широким, всеохоплюючим св≥тобаченн¤м. Ќатом≥сть прийшли др≥бн≥ ≥нтриги, м≥сцев≥ сварки, обмежен≥ ц≥л≥ та вузьколоб≥ перспективи ворогуючих м≥ж собою кн¤зьк≥в. „удов≥ здобутки культури, що виникли завд¤ки зосередженню талант≥в в одн≥й столиц≥, в≥д≥йшли у минуле, з ¤кими вже не могли р≥вн¤тис¤ часто г≥дн≥ подиву намаганн¤ окремих рем≥сник≥в ≥ вчених, розпорошених по численних рег≥ональних центрах. ” б≥льшост≥ кн¤з≥вств бо¤ри поступово лишили своњ небезпечн≥ торг≥вельн≥ п≥дприЇмства ≥ зайн¤лис¤ прозањчними справами утриманн¤ власних маЇтк≥в. ≤з занепадом пол≥тичного, культурного та економ≥чного житт¤  ињвська –усь перестала ≥снувати ¤к ц≥л≥сн≥сть.

Ќазад